Психологічні засади студентського самоврядування. Закон України «Про вищу освіту» про студентське самоврядування

Психологічні засади студентського самоврядування. Закон України «Про вищу освіту» про студентське самоврядування.

Самоврядування – хороша школа для виховання керівників-політиків або виробничого підрозділу.

Самоврядування студентською групою (управління групою офіційним і неофіційним лідером) має бути спрямоване як на виконання кожним членом групи своїх прямих обов’язків, які пов’язані з навчально-професійною діяльністю, на підтримання позитивних тенденцій у професійному зростанні, так і на коригування групових настанов і позицій, які впливають на взаємини членів групи та окремих мікрогруп, покращує настрій, підтримує позитивний мікроклімат, облагороджує групові традиції.

У Законі України «Про вищу освіту» визначені завдання студентського самоврядування:

забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;забезпечення виконання студентами своїх обов’язків;сприяння навчальній, науковій і творчій діяльності;сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами;організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;сприяння працевлаштуванню випускників;участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Функції студентського самоврядування:

Забезпечення нормальної навчальної роботи, виконання щоденних завдань із врахуванням інтересів студентів.Підготовка студентів як фахівців із вищою освітою до управлінської діяльності.Забезпечення в роботі кожного члена органу самоврядування соціальної спрямованості, готувати до активної діяльності в суспільстві як організатора.

Які умови забезпечують успіх у роботі органів самоврядування?

Участь в органах самоврядування більшості студентів, а не тільки активу.Потрібна підтримка (допомога) викладачів на засадах партнерства і рівності.Результати роботи органів самоврядування повинні бути помітні для всіх студентів

недоліки і в роботі самоврядування: більшість студентів не бере участі в органах самоврядування;

студенти-випускники важко адаптуються до соціально-економічних реалій, не готові до вирішення побутових і матеріальних проблем; Для активу характерний великий прагматизм у стосунках із ровесниками, намагання у всьому мати власну вигоду, навіть на шкоду суспільним інтересам.