Роль педагогічного спілкування в розв"язанні
соціально-моральних завдань професійноі підготовки майбутнього фахівця.
Професійно-педагогічне спілкування становить
основу науково-педагогічної діяльності викладача вищої школи. Всі основні форми
організації навчального процесу (лекція, семінарське заняття, іспит та ін.),
виховна робота та науково-методична діяльність у вищій школі пройняті цим
складним і багатофункціональним соціально-психологічним явищем. Педагогічне
спілкування – є способом реалізації змісту, методів і прийомів педагогічних
впливів, спрямованих на формування особистості студента. Воно є одним із
найголовніших аспектів професіоналізму і педагогічної майстерності викладача.
Педагогічне спілкування викладача зі
студентами має такі цілі:
1) інформаційна – взаємообмін навчальною і
науковою інформацією;
2) ціннісно-орієнтаційна – передача
суспільно-значущих і професійно-важливих норм і цінностей;
3) спонукальна – підтримка студента,
мотивація його діяльності;
4) соціальна – узгодження спільних дій,
отримання зворотного зв’язку про характер стосунків між суб’єктами педагогічної
взаємодії.
Педагогічне спілкування, як особливе
соціально-психологічне явище, характеризується такими функціями:
соціально-перцептивною – сприймання і
пізнання викладачем і студентом один одного;
комунікативно-поведінковою – передача
інформації та обмін соціальними ролями, організація спільної діяльності;
емоційною – прояв взаємних оцінних
ставлень, ставлення викладача до студента як особистості; експресивні реакції
кожної зі сторін спілкування;
соціальною самопрезентацією.
Значення педагогічного спілкування:
1. Завдяки спілкуванню викладач виступає
персоніфікованим посередником між драмою наукових ідей і студентом.
2. Через експресію викладач «заражає»
студентів своїм інтересом до науки, викликає в них живий інтерес до неї. Знання
стають «живими». У безпосередньому спілкуванні мають значення не тільки слова,
а й невербальні засоби, тому в педагогічному спілкуванні багато експресії,
педагогічного артистизму, навіть мистецтва.
3. Викладач своїм прикладом спілкування
пропонує культурну норму взаємин і тим самим формує в майбутнього фахівця
комунікативну компетентність.
Професійно-педагогічне спілкування сприяє
передачі громадянських, національних, професійних і моральних цінностей. Воно
формує духовний світ студента та презентує модель його майбутньої професійної
поведінки, є сферою реалізації викладачем своїх сутнісних сил через процес
персоналізації, «транслювання» свого «Я» на особистість студента. Спілкування з
викладачем допомагає студенту самоствердитися в новій соціальній ролі
«студента» і «майбутнього фахівця». Воно сприяє формуванню
соціально-професійного аспекту його «Я-концепції», коригує самооцінку та
визначає перспективи особистісного зростання в навчально-професійній сфері.
Саме через педагогічне спілкування в студентів виникає мотив самоосвіти й
професійного самовиховання, бажання брати участь у науково-дослідній роботі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий