Психологічні аспекти організації самостійної роботи студентів.Навчальна самостійність .її ознаки

Психологічні аспекти організації самостійної роботи студентів.Навчальна самостійність .її ознаки:уміння студента систематизувати, планувати, контролювати й регулювати свою навчально-професійну діяльність, власні пізнавально-розумові дії без безпосередньої допомоги й керівництва з боку викладача.

Рівні самостійної роботи студентів: 1)студенти фактично здійснюють копіювання дій за поданим зразком. Одночасно відбувається ідентифікація об’єктів і явищ, розпізнавання їх шляхом порівняння з уже відомими зразками. 2)становить собою репродуктивну діяльність, спрямовану на сприйняття інформації про різні властивості об’єкта, процесу чи явища, що загалом не виходить за межі запам’ятовування. Однак на цьому рівні вже розпочинається узагальнення прийомів і методів пізнавальної діяльності, їх перенесення на розв’язування складніших задач. 3)розглядається як продуктивна діяльність самостійного застосування набутих раніше знань для розв’язування задач, що виходять за межі вже відомих зразків. Цей рівень самостійної роботи ґрунтується на здатності до індуктивних і дедуктивних висновків і узагальнень. 4)становить собою самостійну творчу діяльність студента стосовно застосування наявних знань при розв’язуванні задач у зовсім нових, раніше не відомих ситуаціях, в умовах визначення нових способів розв’язування задач, що ґрунтуються на процесах творчого мислення. Для розвитку самостійності студентів потрібно формувати такі вміння: 1)усвідомлювати і внутрішньо приймати цілі та завдання самостійної роботи; 2)визначати, систематизувати і встановлювати послідовність виконання завдання; 3)визначати і планувати послідовність дій (методів і засобів), необхідних для виконання завдання; 4)організувати свою роботу, мобілізувати наявні ресурси для розв’язання поставленого завдання; 5)самостійно контролювати свої дії, узгоджуючи їх із метою; якщо є потреба, то коригувати, уточнювати й регулювати; 6)оцінити результати своєї самостійної роботи та визначити її подальші перспективи; 7)налагодити зв’язок із викладачем для презентації досягнутих результатів і отримання консультації.

Психологічні бар’єри, які знижують ефективність самост. роботи і негативно позначаються на мотивації навчання:1)Відчуття «запрограмованості». Часто студент здійснює тільки виконавчі етапи самостійної роботи, а орієнтувальні та контролюючі функції виконує викладач. Пізнавальна активність студента не виражена, у його діяльності задіяні мінімум пізнавальних можливостей і лише за умови зовнішніх спонукань. 2)Надто висока «ціна» активності. Важливо ознайомити студ. найбільш раціональними способами розв’язання завдань або зменшити обсяг роботи відповідно до реальних можливостей її виконання. 3)Наслідки невизнання результату. Якщо в процесі самостійної діяльності студент неодноразово добивався позитивних результатів, але вони не помічалися викладачем ,то він може втратити бажання працювати далі. 4)Навчена безпорадність. Бажано підбирати посильні завдання, створювати «ситуацію успіху» і відмічати найменше досягнення. 5)Звичка йти «шляхом найменшого опору». Студ. часто просто переписують або копіюють конспекти однокурсників, на заняття приносять ксерокопію сторінок із книжки, «скачують» готовий матеріал з Internet тощо. 6)Вплив групових настанов.У студ.академ. групі формується певна думка щодо ставлення до різних видів активності членів групи (одна активність не приймається, а то й засуджується більшістю, інша – підтримується). 7)Відсутність досвіду самостійності. Нерідко студенти не вміють планувати свій час, самостійно організовувати свою роботу тощо. 8)Нерозвиненість вольової саморегуляції (лінощі). Для деяких студентів примусити себе виконати роботу є непосильним завданням. Часто через відсутність позитивної мотивації навч.-пізнав. діяльності. Важливою передумовою позитивної мотивації й ефективності самостійної навчальної роботи студентів є розвиток у них творчості і пізнавальних здібностей.