57) Завдання, зміст, форми і методи трудового та економічного виховання

57) Завдання, зміст, форми і методи трудового та економічного виховання

     Труд.виховання – процес залучення школярів до педагогічно-організованих видів суспільно-корисної праці з метою передання їм виробничого досвіду, працьовитості й свідомості людини праці. Завдання труд.виховання зумовили потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в суспільстві та природному середовищі. Визначається навчальною програмою для кожного класу. Його особливості відображають поняття: 1) трудова свідомість містить уявлення про ставлення до праці, участь у суспільно-корисній праці, з’ясування ролі праці у виборі майбутньої професії; 2) досвід трудової діяльності означає систему загальних умінь і навичок; 3) активна трудова позиція зумовлюється системою трудових потреб, інтересів, переконань. Зміст труд.виховання визначається навчальною програмою для кожного класу. І етап – (початкові класи) набувають навичок роботи з папером, картоном, пластиліном, природними матеріалами. Беруть участь у вирощуванні с/г рослин на пришкільній ділянці, доглядають дом.тварин, квіти. ІІ етап – (5-9 клас) учні здобувають знання, вміння з обробки металу, дерева, основ ел.техніки, металознавство. ІІІ етап – (9-12 кл) програми передбачають оволодіння багатьма професіями.

     Економічне виховання – організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури учнів. Важливим компонентом економічної культури є економічна свідомість – знання основних законів розвитку ринкової економіки, підвищення ефективності виробництва, перебудови його структури, вдосконалення виробничих відносин, системи управління та методів господарювання. Економ.свідомість забезпечує розуміння економ.життя суспільства, перетворення працівника на активного, творчого учасника виробничого процесу. Економічному життю людини властиві соціальні почуття: колективізму, господаря, відповідальності. Передбачається формування моральних і ділових якостей, необхідних для майбутньої трудової діяльності: ініціативності, відповідальності, бережливого ставлення до суспільного добра тощо. Школяр як майбутній працівник має оволодіти такими економічними навичками: планування і організації своєї праці, виконання професійних обов’язків, пошук шляхів підвищення ефективності праці.

     Економічна діяльність у сфері особистого життя передбачає: планування особистого бюджету, доходів і витрат сім’ї, розумне ставлення до свого здоров’я, режиму і способу життя, використання вільного часу та ін. Зміст економічної освіти та виховання учнів загальноосвітньої школи визначений навчальним предметом «Основи економічних знань», що вивчається в 11 класі.