54) Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх характеристика.

54) Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх характеристика.

Методи організації навчально-пізнавальної діяльності – сукупність методів, спрямованих на передачу і засвоєння учнями знань, формування умінь і навичок. До них належать словесні, наочні, практичні методи навчання. Словесні методи полягають у тому, що інформація подається учням через слово викладача. Їх зводять до двох методів: евристичного – бесіда, та акроматичного – пояснення, розповідь, лекція, інструктаж, робота з підручником. Бесіда – метод навчання, що передбачає запитання-відповіді. За призначенням розрізняють бесіду-вступну, бесіду-повідомлення, повторення, контрольну. Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, принципів дій, прикладів тощо. Головне завдання – розкриття причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей розвитку природи, суспільства, людського мислення. Розповідь – образний, динамічний, емоційний виклад інформації про різні і події. За типами розрізняють: розповідь-вступ, розповідь-викладання, розповідь-завершення. Бувають: Художня розповідь – образний переказ фактів, вчинків дійових осіб. Науково-популярна розповідь – виклад наукового питання в загальнодоступній формі. Описова розповідь – послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ навколишньої дійсності. Лекція – інформативно – доказовий виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу. За призначенням: вступні, тематичні, оглядові, заключні. Метод передбачає ознайомлення учнів з її планом, що допомагає стежити за послідовністю викладу матеріалу. Важливо навчити учнів конспектувати зміст лекції, виділяти в ній головне. До наочних методів навчання належать: ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження. Метод ілюстрування – оснащення ілюстраціями нерухомої наочності, плакатів, малюнків, картин, карт, схем. Метод демонстрування – показ рухомих засобів наочності, прикладів, дослідів, технічних установок. Самостійне спостереження – безпосереднє споглядання та сприймання явищ дійсності. Спостереження – це складна діяльність, що виражається у єдності сприймань і мислення. Методика організації спостереження потребує послідовного використання його елементів. Це інструктаж учителя про мету, завдання і методику спостереження, відбір і аналіз його результатів учнями і формулювання висновків.