Мотиваційна спрямованість учіння студента. Формування професійних мотивів навчання

Мотиваційна спрямованість учіння студента. Формування професійних мотивів навчання. Навчання і професійна діяльність для студентів повинно набути особистісного життєвого сенсу.На успішність впливають такі фактори: психолог. налаштування, готовність до діяльності, пізнавальні потреби й інтереси, цілеспрямованість та інші вольові якості студента,рівень його інтелект-го розвитку, багаж знань і вмінь, з яким він приходить зі школи. Дослідж. показують що відсутній значущий зв’язок рівня інтелекту студентів із показниками успішності із фахових предметів і дисциплін загального циклу. «Сильні» і «слабкі» студенти відрізняються один від одного за мотивацією навчальної діяльності. «Сильні» студенти потребують в опануванні професією на високому рівні, зорієнтовані на отримання міцних проф.знань і практичних умінь.«Слабкі» студенти-уникнути осуду і покарання за низьку успішність, не залишитися без стипендії тощо.

Високий рівень інтелект. здібностей не може компенсувати низьку учбову мотивацію та безпосередньо сприяти успішній навч-проф.діяльності.Тому постає завдання: формування професійних мотивів навчання, потреби в набуванні професійних знань, умінь і навичок. Тоді навчання надає насолоду, викликає позитивні переживання, бажання працювати.

Кураторор має вивчити мотиви вступу студентів саме до цього універс., на цей факультет. Чинниками вибору професії є: професійні інтереси індивіда, його прагнення бути корисним, обов’язок соціального служіння та ін. Можливі мотиви вибору професії: її соціальна престижність, вплив знайомих і рідних, високий рейтинг навчального закладу тощо.У цих студентів образ майбутньої професії розмитий; несформовані плани майбутнього життєвого шляху; навч. дія-ть мотивується бажанням уникнути невдач, а не мотивами успіхів.Студентам було запропоновано поставити оцінку автоматом,але нижчу(5 на 4,4 на 3).77% погодились.Цим показано відсутність до мети,бажання уникнути лишніх проблем. Важливо, щоб студенти осмислювали свій ціннісний життєвий простір і побачили його зв’язок з обраною професією.Необхідно сформулювати позитивну мотивацію у студ-ів.Принципи й психолого-педагогічні умови забезпечення професійної мотивації їх навчання:

1. Формувати (і підтримувати) прагнення студентів виявити і ствердити себе через навчально-професійну діяльність. Із цією метою застосовують: а)ознайомлення з майбутньою проф. діяльністю, її суспільною значимістю; б)створення уявлень про професіонала з обраної спеціальності, усвідомлення ближніх і кінцевих цілей професійного навчання; в)складання «Образу-Я» як фахівця; г)формування ціннісних орієнтацій, що пов’язані з проф. діяльністю; д)забезпечення умов для самопізнання, самовиховання, стимулювання прагнення до самовдосконалення; е)підтримання допитливості й “пізнавального” психологічного клімату в студ. академ. групі. Як наслідок, формується уявлення про себе в майбутньому в ролі виконавця професійної діяльності.

2. Допомагати (навчати) мінімізувати тривожність, невпевненість щодо професійної діяльності, приділяти увагу розвиткові професійних якостей, здібностей до саморегуляції. Ось чому психологічні служби в університетах багато важать для таких студентів.

3. Навчання набуває життєвого сенсу, якщо приносить задоволення, переживання успіху, усвідомлення свого просування вперед. Тому самооцінку треба підвищувати за рахунок успіху, а не зниженням рівня домагань.

Отже, щоб навчально-професійна діяльність була повноцінною треба одержувати насолоду від самого процесу навчання. Важливим до того ж є зв’язок розуму й почуттів. Якщо навчання не має для людини особистісного сенсу, то це схоже на механічне заучування безглуздих слів.Вони не викликають ніяких позитивних почуттів і нічого не значать для людини. Якщо навчання перетворюється в творчість, то це особливо сприятливо впливає на емоційну сферу студента, загострює його пам’ять і увагу, викликає почуття радості й задоволення, сприяє підвищенню інтересу до пізнавальної діяльності. Необхідне особистісне залучення студента в процес навчання. Лише за такої умови навчання змінює і настанови, і поведінку студента, і особистість його загалом.. Лише самостійно організована пізнавальна діяльність дає позитивні результати та забезпечує набування системи знань, умінь і навичок, а також професійне зростання особистості. Розв’язання проблеми забезпечення професійної мотивації залежить також і від викладачів:1)насичення змісту навчання інформацією, яка має значення для особистісного зростання студента як професіонала (професіоналізація знань із будь-якого предмету); 2)нарощування змісту і новизни навчального матеріалу; 3)надання студентам необхідної свободи (умов) для виявлення своїх творчих можливостей; 4)творче ставлення самих викладачів до викладання свого предмету, інтерес до науки, їх компетентність і авторитет як особистості; 5)визначення, через які мотиви студент пішов навчатися саме до цього ВНЗ (можливо, через рекламу? – «Якщо Ви не знаєте, що Вам потрібно, заходьте до нас. У нас це є!»); 6)систематична діагностика реально діючих мотивів навчання студентів; 7)стимулювання самоосвіти студентів, підтримування пізнавального інтересу до всього, що пов’язане з майбутньою професійною діяльністю.