Вроджені потреби та інстинктивні форми поведінки немовляти.

Вроджені потреби та інстинктивні форми поведінки немовляти.

Перший період життя дитини триває кілька тижнів. Новонаро-

джена дитина проявляє активність, що грунтується на вроджених

безумовних рефлексах, тому поведінка дитини як така, що будуєть-

ся на вироблених за життя реакцій, відсутня. Активність малюка

обмежена моментами задоволення біологічних потреб у їжі, у теплі

тощо. Значну частину доби новонароджений спить, періодично про-

кидаючись, щоб поїсти. Зберігається фізіологічна залежність малюка

від матері, від грудного годування та гігієнічного догляду. Народжу-

ючись як біологічна істота, новонароджений у соціальному оточенні

швидко набуває соціальних ознак. Все життя дитини будується до-

рослим на основі суспільно вироблених способів: батьки привчають

дитину спати у нічний час та стимулюють його активність вдень; ди-

тину оточують предмети, необхідні для купання, годування, збере-

ження тепла, іграшки. Залежність існування дитини від дорослого,

постійний контакт із ним зумовлює особливий інтерес до його особи,

малюк намагається доступними для себе засобами привернути увагу

дорослого. Головними з них у новонародженого виступають крик та

плач.

Результатом першого досвіду спілкування новонародженого із

близькими дорослими виступає поява в нього потреби у спілкуванні і

співробітництві з дорослими.

Перші прижиттєві реакції малюка виникають у контексті його

спілкування з дорослими, зокрема під час годування дитини матір’ю.

Погляд дитини зосереджується на обличчі матері, дитина ніби завми-

рає, прислуховуючись до голосу матері. Ці реакції отримали назву зо

рового та слухового зосередження, яке становить основу для подаль-

шого формування поведінки дитини.