Формування професійної спрямованості особистості студента.

Формування професійної спрямованості особистості студента.

Здійснення себе в професії включає формування образу професії, особливо на етапі вибору сфери професійної діяльності.

Образ майбутньої професії досить складне утворення, що включає емоційні і когнітивні компоненти. Відповідність емоційно-оцінних компонентів істотним змістовним компонентів професії робить вибір обгрунтованим і реальним. Для обгрунтованості професійного вибору необхідно також, щоб вимоги з боку професії відповідали можливостям людини. В іншому випадку у самосвідомості людини накопичується негативний життєвий досвід, формуються своєрідні способи вирішення постають перед ним завдань - відхід від проблем, їх ігнорування і т.д.

   У процесі професійної діяльності людина неминуче вступає в соціальні відносини,  які опосередковує динаміку смисложиттєвих орієнтацій через нові зв'язки і стимулюють розвиток особистості.

  При позитивній мотивації суб'єкта (перш за все, осмисленої) цілісний процес професійної діяльності обумовлює формування, розвиток та ефективну реалізацію особистісних характеристик, що визначають структуру професійно-значущих якостей (ЗЗК) даної професії, і накладає помітний відбиток на весь вигляд людини: психомоторику, стереотипи мови і мислення, установки і ціннісні орієнтації.

 Весь цей комплекс особистісних новоутворень виражається в професійному баченні світу, центральнообразующім ядром якого є система особистісних смислів професіонала, рівень функціонування якої і визначає ставлення людини до характеру, процесу, спрямованості та результатів діяльності.

  Саме особистісні смисли, що функціонують на ціннісно-смисловому рівні, вказують на ставлення людини до професійної діяльності як невід'ємної частини його життя, що визначає його статус у суспільстві.

   Чим раніше виявлена ​​схильність людини до певної професійної діяльності, тим легше йому зорієнтуватися у виборі професії. Ознакою схильності до певної професійної діяльності є інтереси людини, в яких проявляється його пізнавальна потреба і спрямованість на певну діяльність. Виявлення інтересів людини сприяє професійному визначенню особистості.

     Навчання має не просто формувати високоякісні професійні знання та вміння, а й забезпечувати усвідомлене виділення реального зв'язку характеристик професійної діяльності з параметрами суспільної та особистісної значущості. Багато дослідників єдині у твердженні, що навчання в вузі має мати цілісний характер, але реальний навчальний процес є найчастіше корпускулярним, коли вивчення різних дисциплін не пов'язане одне з одним, зміст теоретичних та практичних курсів розірвано, рознесено у вивченні і за часом і за внутрішнім наповненням , яке представлене студентамяк ізольоване, не взаємопов'язане. Цілі навчання не відображають повною мірою соціальні функції майбутньої практичної діяльності і в результаті утворюються поняття теоретичного характеру, які в зіткненні з дійсними матеріальними умовами не можуть орієнтувати фахівця .