Типологічні
особливості студентів, що виявляються в навчальній діяльності та поведінці.
У психології широко використовується типологія
особистості – класифікація людей на групи за певними істотними ознаками.
Розрізняють такі підходи до типології: за однією основою, за декількома
ознаками, за співвідношенням ознак, за «прототипом».
Хоча всі ми різні, однак
культура певного соціального середовища в конкретний історичний момент накладає
глибокий відбиток на психологію особистості, формує як індивідуальні її
відмінності, так і типові особливості. «Діти більше схожі на свій час, ніж на
своїх батьків» – відоме спостереження народної педагогіки.
Соціально-психологічний портрет сучасного студента визначається, насамперед,
статусом студентства в умовах становлення ринкової економіки, трансформації
всіх сфер суспільного життя в Україні. Незважаючи на всі негаразди, протягом
останніх років вища школа в Україні, на відміну від інших ланок освіти, не
тільки не скоротила своїх обсягів, а навпаки, збільшила. Реалізується ступенева
вища освіта (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр). Поряд із цим
в Україні зберігаються такі негативні тенденції на ринку праці як безробіття
(особливо серед молоді) і проблема працевлаштування молодих фахівців. Соціальне
становлення студентської молоді визначається також матеріальними чинниками.
Хоча більшість студентів утримують батьки, треба констатувати, що багатьох
можна віднести до категорії бідних і зубожілих.Типовою стратегією в
студентському середовищі, як і в суспільстві загалом, стає «стратегія виживання»,
орієнтація на вирішення нагальних потреб існування. Багато студентів вимушені
поєднувати (а то й заміщати) професійне навчання з пошуком засобів для
існування та оплати самого навчання. Нерідко сфера їхньої трудової діяльності
дуже віддалена від майбутнього фаху, який опановується. До чинників, які
визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента належать:1.
Рівень підготовки, система цінностей, ставлення до навчання, поінформованість
про вузівські реалії, уявлення про професійне майбутнє та інше, тобто те, з чим
студент приходить до вищої школи і впливати на що можна лише опосередковано.2.
Організація навчального процесу у вищій школі, рівень викладання, тип взаємин
викладача зі студентами та інші чинники, які проявляються в процесі навчання та
якими можна управляти. За рівнем професійної спрямованості М. І. Дьяченко, Л.
А. Кандибович розглядають таку типологію студентів:Перший тип – студенти з позитивною професійною
спрямованістю, яка зберігається протягом усього періоду навчання. Вона
обумовлена чітким уявленням про майбутню професію. Орієнтація в професійній
сфері пов’язана з привабливістю змісту фаху, його відповідністю власним
здібностям, високою соціальною значущістю. Ці студенти характеризуються високим
рівнем активності.
Другий тип –
студенти, які остаточно ще не визначилися у своєму ставленні до професії.
Здебільшого вибір фаху не має чітко вираженої професійної мотивації, інформація
про професію поверхова. Головна орієнтація у професійній сфері пов’язана з
соціальними можливостями, що надаються професією, із широким застосуванням
спеціальності та перспективою успішної професійної кар’єри. Для більшості
студентів цієї групи прийнятним є компроміс між негативним (або індиферентним)
ставленням до професії та продовженням навчання у ВНЗ. Через це їхня активність
характеризується непостійністю, чергуванням спадів і підйомів. У психологічній літературі є також і інша типологія
студентів. Так, наприклад, В. Т. Лісовський виділяє такі типи студентів:
«Гармонійний», «Професіонал», «Академік», «Організатор громадської роботи»,
«Любитель мистецтва», а також «Старанний», «Середняк», «Розчарований», «Ледар»,
«Творчий», «Богемний».
Комментариев нет:
Отправить комментарий