Тісний зв'язок існує між віковою і загальною
психологією, яка вивчає
загальнопсихологічні закономірності, визначає теоретичні засади і принципи психологічної
науки, її понятійний і категоріальний апарат, систематизує та узагальнює
емпіричний матеріал психологічних досліджень. Майже всі видатні вчені, які
переймалися проблемами загальної психології, збагачували своїми знаннями і
вікову психологію. Та якщо загальна психологія виявляє закономірності
функціонування і розвитку психічних процесів, станів і властивостей, то вікова
психологія вивчає зумовлену віком динаміку співвідношення між ними.
Вікова психологія активно взаємодіє з педагогічною
психологією, зосередженою на
вивченні психологічних закономірностей навчання і виховання, умов, чинників і
механізмів ефективного навчання та виховання. Ця взаємодія зумовлена
неможливістю розглядати навчання і виховання відірвано від віку школяра, без
врахування досягнутого ним рівня розвитку. Виявляючи структурні зміни,
новоутворення, що виникають з віком дитини в її психічній діяльності та
особистості, можна зробити висновки про роль навчання і виховання. Спираючись
на дані вікової психології, зважаючи на вікові можливості особистості,
педагогічна психологія формує методи навчання і виховання. Наукове
обґрунтування мети, змісту навчання і виховання, педагогічних методів і
технологій не може обійтися без урахування знань про вікові особливості дітей,
підлітків і юнаків.
Комментариев нет:
Отправить комментарий