Вікова періодизація дитинства
Особистість
є багаторівневою системою, яка поетапно формується впродовж усього життя.
Кожен вік є якісно особливим етапом і
характеризується багатьма змінами. Особливості віку залежать від умов життя,
стосунків з людьми, рівня розвитку психологічної структури особистості, знань і
мислення, сукупності певних фізіологічних ознак. У житті людини виокремлюють
дошкільний, шкільний вікові періоди і період соціальної зрілості — дорослість.
Кожен із них складається з відповідних вікових етапів, які характеризуються
певними особливостями.
Критеріями розвитку дитини є анатомічні,
фізіологічні, психологічні, педагогічні, фізичні показники стану організму. До
анатомічних належать розвиток кісткової, м´язової, серцево-судинної та статевої
систем. Фізіологічні охоплюють показники діяльності органів дихання,
кровообігу, залоз внутрішньої секреції, нервової системи. Психологічні
показники відображають особливості сприйняття, пам´яті, уяви, мислення,
мовлення, темпераменту, характеру. Показниками фізичного розвитку є зріст,
вага, обсяг грудної клітки, стан м´язів. Педагогічні критерії визначають
можливості розумового, морального, трудового, естетичного, фізичного виховання
дитини.
Своєрідне бачення умов і рушійних сил
розвитку людських якостей на стадії дитинства, закономірностей перебігу
фізіологічних, сенсорних, емоційних, вольових та пізнавальних процесів,
особливостей формування дитини як особистості засвідчує народний досвід
виховання, згідно з яким періодизація дитинства здійснювалася за принципом
раннього залучення до праці:
—
від народження до 2—3-х років — діти, які потребують особливої опіки батьків та
інших членів сім´ї (“Матері з рук не виходить, матері по п´ятах ходить”);
—
від 3-х до 14-ти років — підготовка до активного життя. У межах цього етапу
вирізняють два періоди: 1) до 7 років (“до пастуха”); 2) від 7 до 14 років.
П´ятирічна дитина — вже “підпасич”, допомагає старшим дітям, а в 6— 7 років
(“як зуби почнуть випадати”) — уже пастух. Дівчинка “год з шести тягає гребінку
з валом, коли мати пряде”, а з 7—8 років починає прясти;
—
від 14 до 17—18 років — “готова робоча сила”.
Ян-Амос Коменський основою вікової
періодизації вважав етапи виховання, кожен з яких триває шість років:
материнська школа, навчання у початковій школі; навчання в гімназії; завершення
навчання. Французький педагог-гуманіст Жан-Жак Руссо (1712—1778) виокремлював
два періоди розвитку: від народження до 2 років (час фізичного виховання); від 2
до 12 років (період розвитку “зовнішніх почуттів”). Костянтин Ушинський вважав
перші сім років життя періодом першого дитинства і підготовки до шкільного
навчання.
Згідно з концепціями періодизації
дошкільного дитинства виокремлюють три головні періоди розвитку протягом перших
шести років життя дитини, кожен з яких є кроком до загальнолюдських цінностей,
нових можливостей пізнавати, емоційно освоювати і перетворювати світ. Ці
періоди відмежовані один від одного рівнем психічного розвитку дитини. Кожен попередній
створює умови для наступного, їх послідовність не може бути штучно “змінена” у
часі: немовлячий період (перший рік життя), раннє дитинство (від одного до 3-х
років), дошкільне дитинство (від 3-х до 6—7-ми років).
Сучасна психологія вирізняє такі періоди
загального дитинства:
—
немовля (від народження до року; окремо акцентується на першому місяці як
періоді народженості);
—
переддошкільне (раннє) дитинство (від 1 року до З років);
—
дошкільне дитинство (від 3 до 6 років);
—
молодший шкільний вік (від 6 до 11—12 років);
—
середній шкільний вік (підлітковий) (від 12 до 15 років);
—
старший шкільний вік (юнацький) (від 15 до 18 років).
Педагогічна вікова періодизація, що виходить
із завдань виховання дітей на різних етапах дошкільного дитинства і відображає
практику їхнього навчання і виховання у дошкільних закладах, зумовлює поділ
дитинства на ранній вік (від народження до 2 років), молодший дошкільний вік
(від 2 до 4 років), середній дошкільний вік (від 4 до 5 років), старший
дошкільний вік (від 5 до 6— 7 років). Особливо важливий останній рік
дошкільного дитинства, який передує навчанню в школі. Програми виховання дітей
у дошкільних закладах складені за окремими роками життя або віковими періодами
для конкретизації завдань, змісту і методів виховання і навчання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий