Педагогіка — наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості.
Предмет педагогіки — відносини, які виникають у процесі
педагогічної діяльності, методи, принципи, на основі яких вона реалізується,
закони і закономірності, яким вона підпорядковується як цілісний процес.
Педагогіка досліджує виховання як свідомий і
планомірний процес підготовки людини до життя і праці, розкриває його сутність,
закономірності, тенденції та перспективи, вивчає принципи і правила, які
регулюють виховну діяльність.
Педагогіка покликана теоретично узагальнювати
факти, проникати у внутрішню природу явищ, виявляти їх причини, передбачати їх
розвиток. Вона аналізує об'єктивні закономірності виховного процесу, досліджує
істотні й необхідні, загальні та стійкі зв'язки, причинно-наслідкові залежності
в ньому. їх знання дає змогу правильно будувати педагогічний процес,
прогнозувати результати виховання і здійснювати його відповідно до потреб
оуспільства.
Педагогіка вивчає процеси виховання, освіти і
навчання лише у властивих їй межах, розглядає у цих процесах тільки
педагогічний аспект. Вона досліджує те, на яких :чігальнопедагогічних засадах,
завдяки яким засобам виховної роботи потрібно будувати виховний процес, освіту
і навчання людей різних вікових груп в освітніх закладах, в усіх типах установ,
організацій і трудових колективів.
Метод науково-педагогічного дослідження — спосіб дослідження
психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення
об'єктивної закономірності виховання і навчання.
Для отримання різнобічних відомостей про
розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта навчання і виховання
обирають оптимальну методику
дослідження — комплекс
методів, процедуру, послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворюючих
дій, операцій та впливів, спрямованих на вирішення дослідницьких завдань.
Сучасна педагогіка використовує такі методи
педагогічних досліджень: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв'ю,
експеримент, вивчення продуктів діяльності, соціологічні методи, а також
вдається до загальнонаукових методів дослідження, зокрема до соціометричних
методів, тестування тощо.
Метод педагогічного спостереження. Він є
найпоширенішим методом дослідження проблем виховання і навчання.
Метод педагогічного
спостереження — організоване дослідження
педагогічного процесу в природних умовах.
Існують такі види спостереження: Пряме спостереження — вид спостереження, під час якого
дослідник безпосередньо бере участь у досліджуваному процесі, діє разом з
учасниками дослідження. Цей тип спостереження здебільшого використовують при
вивченні дітей у процесі їх
навчання й виховання. Опосередковане
спостереження — вид
спостереження, що не передбачає безпосередньої участі дослідника у процесі,
який вивчають. Воно ефективніше, ніж пряме спостереження, оскільки дає змогу
фіксувати природну поведінку дітей, унеможливлює вплив педагога на них. Самоспостереження — процес споглядання внутрішніх
психічних процесів з одночасним спостереженням за їх зовнішніми виявами. Воно є
унікальним методом «проникнення» усередину психічних процесів та явищ, однак
пов'язане з певними труднощами. А словесний вияв почуттів та переживань у цей
момент має бути чітким та максимально спонтанним. Цінність отриманих даних
залежить від щирості дитини, безпосередності, звільненості від додаткових
впливів на неї.
Методи педагогічних досліджень є
різноманітними, їхнє використання дає змогу отримати повну, різнобічну
інформацію про розвиток особистості, колективу. Особливо цікаві результати
можна отримати, дібравши оптимальний комплекс методів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий