beetraf

среда, 21 декабря 2016 г.

Характерні особливості розвитку пам`яті дітей в онтогенезі: якісні зміни запам`ятовування, відтворення інформації тощо

Характерні особливості розвитку пам`яті дітей в онтогенезі: якісні зміни запам`ятовування, відтворення інформації тощо

Первісним проявом пам'яті можна вважати умовні рефлекси, які спостерігаються вже в перші місяці життя дитини, наприклад припинення плачу, коли до кімнати входить мама. Більш чітко прояв пам'яті виявляється тоді, коли дитина починає пізнавати предмети. Вперше це спостерігається в кінці першого півріччя життя, і спочатку впізнавання обмежується вузьким колом об'єктів: дитина дізнається мати, інших людей, які його постійно оточують, речі, з якими він часто має справу. Причому все це впізнається, якщо не відбувається тривалої перерви у сприйнятті предмета. Якщо проміжок часу між впізнаванням і сприйняттям предмета (так званий «прихований період») був досить великим, то дитина може не впізнати пред'являється йому предмет. Зазвичай цей прихований період не повинен перевищувати декількох днів, інакше дитина буде не в змозі дізнатися що-небудь або кого-небудь. 

Характерні особливості розвитку мислення дітей на різних етапах онтогенезу

Характерні особливості розвитку мислення дітей на різних етапах онтогенезу
Швейцарський психолог Жан Піаже (1896-1980) вивчав закономірності розвитку мислення у дитини і прийшов до висновку, що когнітивний розвиток є результатом послідовних стадій розвитку особистості. Розвиток інтелекту дитини відбувається у постійних пошуках рівноваги між тим, що дитина знає і що прагне зрозуміти. Всі діти проходять ці стадії в однаковій послідовності під впливом таких факторів, як дозрівання нервової системи, накопичення досвіду, розвиток мовлення і виховання. Когнітивний розвиток дитини може блокуватись на певному етапі, якщо один із перерахованих факторів недостатньо представлений.

Характерні особливості розвитку уваги дітей в онтогенезі.

34. Характерні особливості розвитку уваги дітей в онтогенезі.

Філогенетичний розвиток уваги пов’язаний з нижчими (первинними) та вищими (вторинними ) формами психічних процесів. Нижчі форми – мимовільна увага та безпосередня - утворилися раніше; вищі – довільна та опосередкована – пізніше. 
Розвиток уваги в онтогенезі вивчав Л.Виготський, пізніше – Леонтьєв.
Виготський пише, що з перших днів життя дитини, розвиток її уваги проходить в середовищі, яке має подвійний ряд стимулів, що викликають увагу. Перший ряд – це предмети, які оточують дитину і які своїми яскравими незвичними якостями привертають увагу. З іншого боку – це мова дорослої людини, слова, які нею промовляються і які спочатку виступають в ролі стимулів-вказівників, що направляють мимовільну увагу дитини. Таким чином, з перших днів життя дитини, його увага виявляється направленою за допомогою слів-вказівок. Разом з оволодінням активною мовою, дитина починає керувати і первинним процесом своєї уваги. 
Ось послідовність основних етапів розвитку дитячої уваги:
1.Перші неділі-місяці життя. Поява орієнтувального рефлексу як об’єктивної, вродженої ознаки мимовільної уваги дитини.
2.Кінець 1 року життя. Поява орієнтувально-дослідницької діяльності як засобу майбутньої довільної уваги. 
3.Початок 2 року життя. Виявлення зачатків довільної уваги під впливом мовних інструкцій дорослого, направлення погляду на названий дорослим предмет. 
4.2-3 рік життя. Подальший розвиток початкової форми довільної уваги. 
5. 4,5-5 років. Поява здібності скеровувати увагу під впливом складної інструкції дорослого. 
6. 5-6 років. Виникнення елементарної форми довільної уваги під впливом само інструкції. 



7. Шкільний вік. Подальший розвиток і вдосконалення довільної уваги, в тому числі і вольової. 

Головні психічні новоутворення юнацького віку

Головні психічні новоутворення юнацького віку
Основні новоутворення психіки у період ранньої юності: Формування світогляду і переконань як центр. новоутворення віку; формування самосвідомості;формування ідеалів. Світогляд — просто узгодження, внутрішньо-організована система знань — система переконань. Передумови формування світогляду: когнітивні (наявність у людини досить знання про світ, розвиток абстрактного мислення, який дозволяє перетворення суму знань про світ на узгоджену цілісну систему переконань); особистісні передумови усвідомлення людиною сенсу життя, тобто усвідомлення власного життя не як розрізнених випадкових подій, а як цілісного процесу, який має свій напрямок, наступність і повну мету. У період ранньої юності виникають і когнітивні, й особистісні передумови формування світогляду. Саме у цьому віці юнаки в перше намагаються усвідомити вічні проблеми життя і, насамперед, усвідомити вічні проблеми життя і сенс буття. Цей етап називається етапом юнацького філософствування, але пов'язаний він з необхідністю старшокласників знайти своє місце у майбутньому самостійному житті.

Поняття юнацької субкультури. Причини її виникнення та вплив на розвиток особистості юнака

Поняття юнацької субкультури. Причини її виникнення та вплив на розвиток особистості юнака
Субкультура- Це спільність людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінка відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від більш широкого поняття культури, відгалуженням якої вони є. Молодіжна субкультура з’явилася в науці в середині 50-х років XX століття. Оскільки традиційні суспільства розвиваються поступово, уповільненими темпами, спираючись в основному на досвід старших поколінь, остільки феномен молодіжної культури відноситься переважно до динамічних товариствам, і був помічений у зв’язку з “техногенної цивілізації”.